Це було в кінці літа, вони познайомилися по листуванню, він був дуже наполегливий і вона захотіла побачити його наживо. Що це за містер Х у якого було так багато талантів? Він писав поеми, грав на гітарі, співав та багато подорожував. Він знав багато мов і їй було цікаво, чи знайдуть вони найголовнішу мову, мову кохання. Вона хотіла розгадати його загадку і прочитати як книгу, але й не підозрювала, що він носить кинджал у кишені. Вони гуляли в порожньому парку, як заблукала парочка, досліджуючи нові стежки він розповідав історії і голосно сміявся. Підійшовши до лавки Х приліг на її коліна, вдихаючи на повні груди аромат її феромонів. Він викликав у неї змішані почуття – ніжність та страх.
- А раптом він маніяк? Говорила вона собі. Адже ми вперше побачилися і він такий близький до мене... Ці думки не давали їй спокою. Він гладив її волосся відводячи за вушко, цілував її руки, губи, шию, ніжно погладжуючи стегна. Він відвів її до дерев і стягнув зубами її трусики, швидко всадивши свій гострий кинджал між її ніг. Вона стогнала від задоволення, адже знайшла відповідний розмір для своїх піхов*.
(*піхви - футляр для вкладання кинджала)…