Я оживаю, але не від сонця , а від твоїх турботи і тепла.
Ти мого щастя світлий охоронець,
До тебе я неначе не жила .
Я розквітаю, бо ти бачиш квіти й
Красу в місцях, де морок морок панував.
Як хочеться надією скріпити
Те, що ти так дбайливо будував.
Я посміхаюсь, бо ти в мене віриш
У кожній з моїх мрій ти вірний фан
Як малювала я, то брала фарби сірі,
Твоє ж життя- завжди щасливий план.
З тобою в нашій спільній долі
Я закохалась в себе і в життя
Так мало ліній, так багато змісту:
Коханням дихаємо ми, не киснем.