Відпустка в Італію

Ми їхали удвох швидкими автострадами,

Крізь зелені поля, крізь високі гори,

Ти співав мені пісню про те, як вічність далека,

А я, як завжди, тягнулася до тебе, в цьому безмежному просторі.

Твоя рука на моїй - і світ зникав за вікнами.

Ми сміялися, як діти, забуваючи про час,

І кожен твій погляд - був як мелодія на вітрі.

Тонкі струни - твій голос, як вино,

Просочене сонцем, що зігріває нас.

Ти співав про те, що любов не має меж,

А я тобі відповідала, що немає більшого щастя, ніж ця година.

І ось ми приїхали - півострів, де земля зустрічає море,

Там, де небо і вода цілують одне одного, обіймаючи горизонт.

Ми зупинилися, залишивши машину біля скелі,

І під руку пішли, як два закоханих мрійника.

І в цьому моменті, де не було нічого крім нас,

Ти прошепотів: "Тут - усе, що нам потрібно. І ти - моя вічність".

Ми лягли на білі простирадла і море з вікна нашого номера стало нашим свідком,

Твої губи горіли як вогонь, що тане в ночі.

Ми цілувалися забуваючи про все,

Тіло до тіла, і в кожному дотику - новий світ, нове життя.

Ти взяв мою руку і все навколо зникло,

Залишилися тільки ми і цей безмежний простір.

Я бачила як захід сонця повільно падає в море,

Як світло прощається з цим днем, даруючи нам свою таємницю.

І коли ми забули про все, що було раніше,

Залишилися тільки ми - дві душі, що злилися в одне.

Крізь морський бриз, через шум хвиль і захід сонця,

Ми стали частиною цього світу, де любов не знає кордонів.